Главная Контакты Добавить в избранное Авторы Вопросы и ответы
,

УДК 629.735.083.06(045)

МЕТОД ФОРМУВАННЯ РЕГЛАМЕНТІВ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН

Попов Д.В.

В наданій роботі передбачається розробка нової методології забезпечення процесів технічної експлуатації та формування регламентів їх технічного обслуговування в системі збереження льотної придатності повітряних суден (ПС) на основі метода «предписуючих рішень» призначений для практичного використання в умовах високого ступеня невизначеності. Основою метода є спеціальні процедури оцінки властивостей виробів АТ, що використовують кількісні значення інтуїтивно-якісних оцінок

Головна задача, при розробці системи збереження придатності до польотів, - визначення складу та зміст заходів, які повинні реалізуватися на різних стадіях життєвого циклу ПС. При вирішенні задачі мають бути враховані: політика, що провадиться державою в сфері збереження придатності до польотів ПС; особливості діючої практики та нормативної бази в області технічної експлуатації; вимоги міжнародних стандартів ІСАО; позитивний досвід вирішення проблем збереження придатності до польотів ПС, який був набутий Європейською спільнотою та США.

У рішення головних задач цивільної авіації (ЦА) по забезпеченню безпеки польотів і високої ефективності використання авіаційної техніки (АТ) ведуче місце належить системі технічного обслуговування (ТО) ПС. Ефективність системи ТО ПС багато в чому визначається експлуатаційними характеристиками АТ, стратегій ТО, якістю проведення профілактичних робіт, використовуваними засобами і методами контролю й ін.

Важливу роль у забезпеченні льотної придатності і подальшому підвищенням рівня безпеки польотів (БП) грає інженерно-авіаційна служба. В даний час значний розвиток і практичне застосування в її роботі одержали нові методи і засоби діагностування технічного стану ПС, удосконалюються методи і форми організації ТО, успішно діють у ряді експлуатаційних підприємств діагностичні групи, ведуться роботи зі створення автоматизованої системи керування процесами технічної експлуатації (ТЕ).

Зміст і обсяги ТО сучасного ПС необхідно визначати ще на етапах проектування і початку будівництва ПС одночасно з рішенням задач забезпечення його конструктивно-експлуатаційних властивостей. Саме на цих етапах повинна формуватися програма ТО на тривалий період експлуатації ПС, що є основою при розробці експлуатаційно-технічної документації.

На різних етапах об'єкти експлуатації мають різну інформаційну забезпеченість про його властивості. Формування надійності виробів АТ є складним процесом, що залежить від технічних і організаційних факторів. Нові концепції технічної експлуатації ПС вимагають рішення задачі подальшого перспективного розвитку організаційно-технологічних структур організацій ТО.

Розробка методичного, організаційного математичного і технічного забезпечення оцінки ТС виробів АТ проводиться, як правило, з урахуванням результатів аналізу особливостей їхньої конструкції, контролепридатності, умов експлуатації, прийнятої системи ТО, а також статистичних даних про характерні відмовлення й ушкодження. Такий аналіз у багатьох випадках дозволяє виявити найбільш інформативні ознаки конкретних типів несправностей, ідентифікація яких повинна сприяти підтримці заданого рівня безпеки польотів і підвищенню ефективності використання АТ, а також визначити функціональні можливості існуючих методів і засобів оцінки технічного стану (ТС) систем авіаційної техніки, їхніх вузлів і деталей, і що необхідно для формування регламентів ТО ПС.

Таким чином, однієї з найважливіших проблем в області експлуатації сучасної авіаційної техніки є проблема удосконалювання процесів технічної експлуатації ПС з метою поліпшення ефективності їхнього використання і підвищення безпека польотів.

Актуальність і складність рішення задач аналізу і синтезу систем ТО з метою підвищення ефективності ЛА як складних народногосподарських систем приводить до того, що число досліджень у цій галузі зростає.

Для комплексного обліку впливу на характеристики і властивості об'єктів експлуатації керуючих впливів, потрібна розробка нового методологічного підходу до керування станом виробів АТ, що дозволяє визначити оптимальні керуючі впливи з обліком всіх експлуатаційних факторів.

Зміст оптимізації складається в забезпеченні збалансованих характеристик і властивостей виробів АТ по сукупності визначальних ознак, що сприяють найбільш ефективні їхні реалізації в умовах експлуатації. Відповідність нормам ЄНЛПЛ (єдині норми льотної придатності літаків) можна досягти як за рахунок удосконалення конструктивної схеми, підвищення надійності елементів функціональних систем, так і установкою ефективної контрольно-вимірювальної апаратури, зменшенням ресурсу й періодичності їх ТО та ін.

Принципова залежність керуючих впливів від вірогідності гіпотез відбиває найважливішу властивість системи керування - адаптацію, як засіб дозволу невизначеності. Це властивість систем керування робить їх гнучкими, чутливим інструментом керування будь-якої складної системи.

Важливе значення при розробці методології має облік особливостей об'єктів експлуатації, склад і зміст необхідної інформації, які визначаються:

-                     завданнями системи керування;

-                     можливістю одержання певної інформації, її повнотою, вірогідністю, однорідністю й своєчасністю;

-                     використаними моделями;

-                     вимогами до вихідної інформації, точністю рішення завдань;

-                     життєвим етапом виробу, на якому приймаються рішення й ін.

Формальна схема функціонування складних об'єктів експлуатації вказує на  необхідність рішення наступних завдань:

-                     розробку методів рішення завдань за умови високої невизначеності вихідної інформації;

-                     проведення розрахунків і їхній аналіз із метою вибору оптимальної альтернативи;

-                     розробку (визначення) умов реалізації оптимальної альтернативи в експлуатаційних підприємствах ЦА з урахуванням їх особливостей.

При реалізації оптимальних режимів ТО важливого значення набувають також питання керування виробничими процесами із урахуванням специфіки авіапідприємств, парку об'єктів експлуатації, розкладу й ін., що в значній мірі впливає на економічні показники.

Для виділення певного конструктивного елемента системи з ряду інших елементів кожному елементу повідомляється формальна відмітна ознака - код. Використання коду рівносильне завданню множини відомостей про характеристики й властивості елементів систем, а також про номенклатуру, структурне розташування елементів, що утворять складну систему. Множина факторів записується в певній послідовності, створюючи впорядкований кортеж:

Використання кортежу зручно для запису інформації про об'єкт при автоматизованому рішенні практичних завдань, тому що кожний компонент кортежу займає в ньому певне положення, що дозволяє досить ощадливо робити запис інформації і її пошук.

Для формування короткої комплексної характеристики експлуатаційних властивостей виробів АТ виділимо n ознак. Кожній ознаці поставимо у відповідність m станів. Тоді комплексну характеристику експлуатаційних властивостей виробу можна представити у вигляді:

де  – множина станів  ознаки.

Якщо визначити оптимальні «базові» властивості й характеристики «ідеальних» виробів й відповідні їм стратегії ТО:

то на основі порівняння й оцінки ступеня відхилення характеристик виробів АТ від базових векторів можна вирішити ряд поставлених завдань.

Методика визначення значень невідомих показників базується на використанні апріорних інтервальних оцінок цих показників з наступним обчисленням апостеріорних оцінок відповідно зі збільшенням обсягу інформації.

Таке послідовне рішення завдань залежно від точності й вірогідності доступної інформації лежить в основі адаптивного процесу керування конструктивними розробками, формування й коригування регламентів ТО виробів АТ.

Для опису невизначеності й обґрунтування інтервальних границь факторів, що визначають якість виробу, використовуються процедури прийняття рішень в умовах багатофакторного компромісу.

Для прийняття відповідальних рішень порівняння характеристик виробів авіаційної техніки з базовими характеристиками дозволяє поєднати оптимізацію із прогнозуванням, при цьому безпосередньо прогнозуються не параметри моделі, а вхідні дані в математичну модель, що служить для визначення оптимального поєднання властивостей об'єкта експлуатації. Приймаючи цю гіпотезу, питання «які будуть параметри об'єкта?» заміняємо питанням «які повинні бути параметри?», що дозволяє два окремі завдання - прогнозування й оптимізацію - звести до одного загального завдання. Очевидно, що при сполученні безпосереднього прогнозування з оптимізацією з'являється можливість активно й ефективно управляти якістю виробів АТ відповідно до прийнятої цільової функції замість пасивного спостереження за його зміною в минулому при прогнозуванні методом екстраполяції.

У загальному випадку цільова функція має вигляд:

При зміні параметрів об'єктів у часі:

цільова функція також залежить від часу. Ефект від експлуатації виробів при можливій зміні властивості визначається виразом:

;

Багатокритеріальні проблеми мають характерну особливість: модель, яка описує множину допустимих рішень, але якість рішення визначається багатьма критеріями і без суб’єктивного втручання цю задачу не можна розв’язати.

За таких умов й виникає багатокритеріальний компроміс, головною особливістю якого є те, що використання його рішення не є єдина точка зору, а є множина ефективних рішень, або оптимальних рішень за Парето. Після побудови системи критеріїв отримаємо двояке уявлення про альтернативи. По-перше, кожна альтернатива  (або ) є набір параметрів

 

де        і - альтернатива;

n – вимір простору.

В цьому випадку альтернатива може розглядатися як вектор у- вимірному просторі параметрів.

По-друге, кожна альтернатива характеризується набором значень вибраних критеріїв:

    ,

де - значення -го критерію для -ї альтернативи, тобто - та альтернатива може розглядатися як вектор у - вимірному просторі критеріїв.

Інколи зручно записати так:

розуміючи під  вектор - критерій для альтернативи '.

Удосконалення системи оцінок відбувається зміною параметрів , а прийнятність цих змін оцінюється за критерієм .

Запропоновано поетапну процедуру шкалування якісних показників. На першому етапі побудовано еталон якісного критерію. Другий етап включає оцінку реальних рішень на основі визначеного еталону.

Задача вибору оптимальної альтернативи на множині критеріїв формально зводиться до пошуку відображення , яке кожному вектору  ставить у відповідність дійсне число

яке визначає ступінь переваги даного розв'язку.

Оптимізація процесів технічного обслуговування виробів АТ, на основі розробки економічно обґрунтованих цілеспрямованих рекомендацій з удосконаленням виробів АТ, що забезпечують впровадження ефективних стратегій і режимів ТО передбачається на основі створення автоматизованої системи для вирішення наступних основних задач:

1.                      Розробки науково обґрунтованих рекомендацій із забезпечення надійності виробів АТ (конструктивному вдосконаленню) по сукупності експлуатаційних властивостей.

2.                      Формування регламентів ТО об'єктів експлуатації

3.                      Корегування режимів ТО у міру надходження експлуатаційної інформації.

4.                      Керування технологічними процесами ТО (обсягом і номенклатурою робіт).

Використання автоматизованої системи дозволить вирішувати ряд окремих завдань:

На етапі проектування:

1.                      Теоретично обґрунтувати можливості виконання вимог з надійності заданих у технічному завданні  на розробку функціональної системи.

2.                      Визначити варіанти схемно-конструктивної побудови складних систем із заданими характеристиками комплектуючих елементів.

3.                      Оцінити збалансованість конструктивних рішень по кожному виробі АТ з урахуванням сукупності експлуатаційних факторів.

4.                      Визначити конструктивні заходи, що забезпечують економічність технічної експлуатації виробів авіаційної техніки.

5.                      Здійснити вибір оптимальної системи контролю й діагностування виробів АТ.

На етапі експлуатації:

1.                      Здійснити вибір оптимальних стратегій і режимів ТО виробів АТ.

2.                      Формувати регламенти ТО ПС.

3.                      Розробляти рекомендації по забезпеченню експлуатаційних властивостей об'єктів експлуатації.

4.                      Ураховувати регіональні особливості експлуатації АТ.

Структурна схема функціонування автоматизованої системи представлена на рис.1. і повинна складатися з наступних блоків:

1.                      Блок одержання вхідної інформації.

2.                      Блок складання моделі виробу.

3.                      Блок складання цільових функцій.

4.                      Блок обчислювальних процедур.

5.                      Блок оцінки моделі оптимізації.

6.                      Блок прийняття рішень відповідно до цільових завдань.

Реалізація автоматизованої системи дозволить забезпечити цілеспрямованість керуючих впливів, що сприяють підвищенню ефективності конструктивних розробок і експлуатації АТ.

 

Рис.1 Блок схема автоматизованої системи

 

Таким чином забезпечення процесів технічної експлуатації та формування регламентів технічного обслуговування ПС в системі збереження льотної придатності ПС та АД буде більш раціональним при використанні запропонованого метода «предписуючих рішень», який призначений для практичного використання в умовах високого ступеня невизначеності, що забезпечує оптимальну надійність і високу ефективність використання об'єктів експлуатації.

 

In the given work development of new methodology of providing of processes of technical exploitation and forming of regulations of their technical service is foreseen in the system of maintainance of flying fitness of air courts on the basis of method of «prescriptive decisions» intended for the practical use in the conditions of high degree of vagueness. Basis of method are the special procedures of estimation of properties of wares of aerotechnics which utillize quantitative values intuitional of high-quality estimations

 

1.                  Дмитрієв С.О., Бурлаков В.І., Салімов Р.М., Концептуальні положення збереження льотної придатності повітряних суден України Сб.науч.тр. «Сучасні авіацій технології» Матеріали ІV міжнародної науково-технічної конференції “АВІА-2002”, -Т.З. – К.: НАУ,2002.- 157 с.

2.                   Бурлаков В. І.  Метод керування процесами проектування й технічної експлуатації авіаційної техніки. / В.І. Бурлаков, О.В. Попов, Д. В. Попов. // Матеріали VІІ міжнародної науково-технічної конференції “АВІА-2006”. –Т.1. – К.: НАУ, 2006, – С. 3.9 – 3.12

3.                   Тронь В. П. Стратегія прориву: Монографія. – К.: Видавництво УАДУ при Президентові України, 1995. – 344с.

4.                   Ногин В. Д. Принятие решений в многокритериальной среде: количественный подход. –М.: ФИЗМАТЛИТ, 2002.–144с. 

 

 





Ответы на вопросы [_Задать вопроос_]

Информационно-измерительные системы

Ковальов О.І. Вимірювання у процесно-орієнтованих стандартах

Полякова М.В., Ищенко А.В., Худайбердин Э.И. Порогово-пространственная сегментация цветных текстурированных изображений на основе метода JSEG

Дзюбаненко А. В. Организация компьютерных систем для анализа изображений

Гордеев Б.Н., Зивенко А.В., Наконечный А.Г. Формирование зондирующих импульсов для полиметрических измерительных систем

Богданов А.В., Бень А.П., Хойна С.И. Релаксация обратного тока диодов Шоттки после их магнитно-импульсной обработки (МИО)

Тверезовский В.С., Бараненко Р.В. Проектирование измерителя добротности варикапов

Тверезовский В.С., Бараненко Р.В. Оптимизированная модель измерителя доб-ротности варикапов

Руднєва М.С., Кочеткова О.В., Задорожній Р.О. Принципи побудови оптимальної структури інформаційно-вимірювальної системи геометричних розмірів об’єктів в діапазоні від 1 нм до 1000 нм

Биленко М.С., Рожков С.А., Единович М.Б. Идентификация деформаций пе-риодических структур с использованием систем технического зрения

Рашкевич Ю.М., Ковальчук А.М., Пелешко Д.Д. Афінні перетворення в модифікаціях алгоритму RSA шифрування зображень

Дидык А.А., Фефелов А.А, Литвиненко В.И., Шкурдода С.В., Синяков Ф. В. Классификация масс-спектров с помощью кооперативного иммунного алгоритма

Клименко А.K. Обратная модель для решения задач в системах с многосвязными динамическими объектами

Завгородній А.Б. Порівняльне дослідження твердотільних і рідиннофазних об'єктів методом газорозрядної візуалізації

Голощапов С.С., Петровский А.В., Рожко Ж.А., Боярчук А.И. Измерение доб-ротности колебательного контура на основе метода биения частот

Кириллов О.Л., Якимчук Г.С. Диагностирование критерия безопасности при заполнении замкнутых объемов СПЖ косвенным методом

Долина В.Г. Проблеми підвищення точності рефрактометра на основі прозорих порожнистих циліндрів.

Самков О.В., Захарченко Ю.А. Застосування алгоритму клонального відбору для побудови планів модернізації авіаційної техніки

Казак В.М., Чорний Г.П., Чорний Т.Г. Оцінювання готовності технічних об’єктів з урахуванням достовірності їх контролю

Тверезовский В.С., Бараненко Р.В. Технические аспекты проектирования цифрового измерителя добротности варикапов

Тверезовский В.С., Бараненко Р.В. Технические аспекты проектирования устройства для разбраковки варикапов по емкостным параметрaм и добротности

Сосюк А.В. Інтелектуальний автоматизований контроль знань в системах дистанційного навчання

Соколов А.Є. Деякі аспекти систезу комп’ютеризованої адаптивної системи навчання

Полякова М.В., Волкова Н.П., Іванова О.В. Сегментація зображень стохастичних текстур амплітудно-детекторним методом у просторі вейвлет-перетворення

Луцкий М.Г., Пономаренко А.В., Филоненко С.Ф. Обработка сигналов акустической эмиссии при определении положения сквозных дефектов

Литвиненко В.И., Дидык А.А., Захарченко Ю.А. Компьютерная система для решения задач классификации на основе модифицированных иммунных алгоритмов

Лубяный В.З., Голощапов С.С. Прямоотсчетные измерители расхождений емкостей

Беляев А.В. Построение навигации для иерархических структур в WEB-системах и системах управления WEB-сайтом

Терновая Т.И., Сумская О.П., Слободянюк И.И., Булка Т.И. Контроль качества тканей специального назначения с помощью автоматических систем.

Шеховцов А.В. Інформаційний аспект: розпізнавання образів індивідуума.

Полякова М.В. Определение границ сегмента упорядоченной текстуры на изображении с однородным фоном с помощью многоканального обнаружения пачки импульсов.

Литвиненко В.И. Прогнозирования нестационарных временных рядов с помощью синтезируемых нечетких нейронных сетей

Ковриго Ю.М., Мисак В.Ф., Мовчан А.П., Любицький С.В. Автоматизована система діагностики генераторів електростанцій

Браїловський В.В., Іванчук М.М., Ватаманюк П.П., Танасюк В.С. Керований детектор імпульсного ЯКР спектрометра

Забытовская О.И. Построение функции полезности по экспериментальным данным.

Шиманські З. Апаратні засоби сегментації мовного сигналу

Хобин В.А., Титлова О.А. К вопросу измерения парожидкостного фронта в дефлегматоре абсорбционно-диффузионной холодильной машины (АДХМ)

Фефелов А. А. Использование байесовских сетей для решения задачи поиска места и типа отказа сложной технической системы

Слань Ю. М., Трегуб В. Г. Оперативна нейромережна ідентифікація складних об’єктів керування

Ролик А.И. Модель управления перераспределением ресурсов информационно-телекоммуникационной системы при изменении значимости бизнес-процессов

Кириллов О.Л., Якимчук Г.С., Якимчук С.Г. Изучение электрического поля с помощью датчика измерителя электростатического потенциала на модели замкнутого металлического объема

Грицик В.В. Застосування штучних нейронних мереж при проектуванні комп’ютерного зору.

Гасанов А.С. Информационные технологии построения систем прогнозирования отказов

Шеховцов А.В., Везумский А.К., Середа Е.С. Алгоритм сжатия информации без потерь: модифицированный алгоритм LZ77

Ходаков В.Е., Жарикова М.В., Ляшенко Е.Н. Методы и алгоритмы визуализации пространственных данных на примере моделирования распространения лесных пожаров.

Полякова М.В., Крылов В.Н. Обобщённые масштабные функции с компактным носителем в задаче сегментации изображений упорядоченных текстур. – C. 75 – 84.

Полторак В.П., Дорогой Я.Ю. Система распознавания образов на базе нечеткого нейронного классификатора.

Литвиненко В.И. Синтез радиально-базисных сетей для решения задачи дистанционного определения концентрации хлорофилла.

Бражник Д.А. Управление совмещением изображения объекта в сцене и эталонного изображения.

Бабак В.П., Пономаренко А.В. Локализация места положения сквозных дефектов по сигналам акустической эмиссии.

Мороз В. В. R-D проблема и эффективность систем сжатия изображений.

Крылов В.Н., Полякова М.В., Волкова Н.П. Контурная сегментация в пространстве гиперболического вейвлет-преобразования с использованием математической морфологии.

Квасников В.П., Баранов А.Г. Анализ влияния дестабилизирующих факторов на работу биканальной координатно-измерительной машины.

Казак В.М., Гальченко С.М., Завгородній С.О. Аналіз можливості застосування імовірнісних методів розпізнавання для виявлення пошкоджень зовнішнього обводу літака.

Тищенко И.А., Лубяный В.З. Управление коммутационными процессами в интегрированных сетях связи.

Корниенко-Мифтахова И.К.,Филоненко С.Ф. Информационно-измерительная система для анализа характеристик динамического поведения конструкций.

Тверезовский В.С., Бараненко Р.В. Модель измерителя емкости с линейной шкалой измерений.

Полякова М.В., Крылов В.Н. Мультифрактальный метод автоматизированного распознавания помех на изображении.

Рожков С.О., Федотова О.М. Алгоритм розпізнавання дефектів тканин для автоматичної системи контролю якості.

Бражник Д.А. Использование проективного преобразования для автоматизации обнаружения объектов.

Ходаков В.Є., Шеховцов А.В., Бараненко Р.В. Математичні аспекти створення автоматизованої системи „Реєстр виборців України”