Главная Контакты Добавить в избранное Авторы Вопросы и ответы
,

 

УДК 681.51

КЕРОВАНИЙ ДЕТЕКТОР ІМПУЛЬСНОГО ЯКР СПЕКТРОМЕТРА

Браїловський В.В., Іванчук М.М., Ватаманюк П.П., Танасюк В.С.

Постановка задачі

При обробці сигналу відгуку імпульсного ЯКР спектрометра існує серйозна проблема – безпосередньо після завершення зондуючого імпульсу в системі контурів спостерігаються незавершені перехідні процеси [1,2]. При амплітуді зондуючого сигналу ~ 1000 В спостерігається залишкова величина дзвону робочого контуру ~ 1..20 мВ. В той же час корисний сигнал (сигнал відгуку ЯКР) має рівень ~ 1..100 мкВ. Як наслідок, в період часу реєстрації сигналів приймальна частина спектрометра знаходиться під впливом перехідних процесів, що приводить до часткової втрати корисних сигналів відгуку ЯКР. Для пригнічення неінформативних сигналів застосовують електронні ключі, але навіть найкращі з них не можуть забезпечити необхідний рівень згасання ~ 120 дБ у закритому стані.

Висловлено ідею додаткової часової селекції корисних сигналів спектрометра за рахунок переривчатої роботи детектора. В даній роботі описано розроблений авторами керований детектор для виділення сигналів ЯКР – відгуку, який автоматично вмикається тільки в інформативні періоди часу в кожному циклі збудження – релаксації спінової системи досліджуваного зразка речовини.

Текст

Розробка керованого детектора проводилась для покращення характеристик лабораторного імпульсного спектрометра ЯКР. Веденням в схему спектрометра розробленого детектора покращено його приймальну частину (Рис.1) [1,2].

Високочастотний (ВЧ) збуджуючий генератор із підсилювачем потужності складають збуджуючу (накачуючу) систему імпульсного ЯКР – спектрометра. Основні робочі характеристики системи наступні: потужність радіоімпульсу збудження P=200 Вт; тривалість імпульсів збудження 10-100 мкс; частота повторювання імпульсів збудження 10-100 Гц.

Рис.1 Функціональна схема імпульсного ЯКР – спектрометра

Детектор виконано на 4-канальному комутаторі DD1 типу CD4066 [3] (рис.2). Продетектований сигнал подається на вихід пристрою через фільтр нижніх частот та підсилювальний каскад на мікросхемі DA1 (операційний підсилювач AD826). Опорні сигнали, зсунуті за фазою на 180 о, підводяться від схеми керування до входів F1 та F2 синхронного детектора.

Рис. 2 Схема принципова синхронного детектора з високим динамічним діапазоном

Опорні сигнали формуються за допомогою мікросхеми DD1 типу CD4011. На вхід формувача керуючих імпульсів подається сигнал від опорного генератора, а на виході отримуються 2 протифазні сигнали з частотою опорного генератора. Додаткова функція формувача – наявність керуючого входу. З допомогою нього можна зупиняти роботу формувача, а відповідно і детектора в цілому. Із схеми на рис.2 видно, що детектування буде відбуватися лише при наявності двох протифазних синхронізуючих сигналів. У противному випадку детектор буде функціонувати, як закритий ключ, блокуючи проникнення сигналів (час t1-t3 на рис.3).

Рис.3 Часові діаграми сигналів блоку керування детектором

Час затримки t1-t3 може бути встановлений із ряду 0 ÷ 500 µс з кроком 0,5 µс. Час ввімкнення t3-t4 детектора - 0,1 ÷ 100 мс з кроком 0,1 мс.

Схема блоку керування синхронним детектором а також задаючим високочастотним генератором установки реалізована на основі однокристальної мікроЕОМ [4]. Вона побудована на основі мікроконтролера (МК) PIC18F452 [5] фірми Microchip.

Для реалізації діалогу з оператором спектрометра застосовано пару клавіатура – дисплей. Встановлення номіналів часових затримок виконується з допомогою матричної клавіатури. Передбачено також зв'язок з ЕОМ з допомогою послідовного порту RS-232.

Розроблений синхронний детектор випробувано в складі експериментального імпульсного ЯКР - спектрометра при дослідженні зразку NaNO2 в порошковому стані. Зроблено запис сигналів ЯКР - індукції та спектрів, отриманих за допомогою швидкого Фур’є - перетворення сигналів індукції. Температура зразків не стабілізувалась і знаходилась під час експериментів в межах 295±5 ˚К.

Для визначення ефективності розробленого детектора ті ж сигнали в незмінних умовах експерименту записувались також з використанням попередньої версії детектора. Попередня версія – це некерований діодний перемножуючий (змішувальний) детектор [2]. Його опорним сигналом служили проникаючі в паузах між збуджуючими радіоімпульсами коливання неперервно працюючого задавального генератора ЯКР - установки (рис.4.а та рис.4.б).

 

 

·                   

·                   

·                    Рис.4.а. Сигнали ЯКР-індукції від атомів 14N в нітриті натрію. Діодний детектор.

·                    T ≈ 300 ˚K, f = 4645 кГц, F = 10 Гц, m = 10 г , τ = 20 мкс, число накопичень N = 128

·                    Рис 4.б. Вигляд Фур’є-перетворення сигналів ЯКР-індукції від атомів 14N в нітриті натрію з використанням діодного змішувального детектора.

·                    T ≈ 300 ˚K, f = 4645 кГц, F = 10 Гц, m = 10 г , τ = 20 мкс, число накопичень N = 128, fЯКР = 4645,0 – 3,3 = 4641,7 кГц

На рис.5.а та рис.5.б наведено результати порівняльних досліджень ЯКР - сигналів від атомів 14N в нітриті натрію при використанні розробленого керованого детектора.

·                   

·                   

·                    Рис. 5.а Сигнали ЯКР-індукції від атомів 14N в нітриті натрію. Комутований високорівневий детектор

·                    T ≈ 300 ˚K, f = 4645 кГц, F = 10 Гц, m = 10 г, τ = 20 мкс, число накопичень N = 128

·                    Рис. 5.б Вигляд Фур’є-перетворення сигналів ЯКР-індукції від атомів 14N в нітриті натрію з використанням комутованого високорівневого детектора

·                    T ≈ 300 ˚K, f = 4645 кГц, F = 10 Гц, m = 10 г , τ = 20 мкс, число накопичень N = 128, fNQR = 4645,0 – 3,475= 4641,525 кГц

Як видно з порівняння Фур’є - перетворення сигналів (рис.4.б та рис.5.б) при використанні розробленого керованого детектора значно покращилась інформативність сигналу відгуку ЯКР. Рівень розташованих нижче за частотою від основної лінії паразитних спектральних компонентів понизився приблизно на 5 дБ. Вони менше, у порівнянні з варіантом некерованого детектора, маскують та спотворюють форму спектральної лінії ЯКР - сигналу NaNO2.

 

Висновок

Розроблено, виготовлено та випробувано систему детектор – схема керування, котра зменшує вплив перехідних процесів на приймальну частину імпульсного ЯКР – спектрометра. Це суттєво покращило інформативність сигналу відгуку ЯКР.

Дана робота проведена в рамках виконання держтеми №18.81 Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

 

It is developed, the system is made and tested a detector is a management chart which reduce influence of transients on receiving portion of impulsive NQR– spectrometer.

 

1.                  Белый Ю.И., Гарцев Н.А, Семейкин Н.П., Шаршин Ю.А. Разработка обнаружителей взрывчатки на основе ядерного квадрупольного резонанса (ЯКР) // Наукоемкие технологии.- 2005.- Т6.-N2.

2.                  Синявский Н.Я., Коваленко С.Г. Синтез областей чувствительности рабочего объема систем локализации взрывчатых устройств// Радиотехника.- 2003.- N3.

3.                  http://www.fairchildsemi.com/ds/CD/CD4066BC.pdf

4.      Брайловський В.В, Чуботару М.М. Генератор керуючих імпульсів для ЯМР на основі мікро контролера. // П’ята міжнародна науково-технічна конференція “Современные информационные и электронные технологии”, м. Одеса, 2005. С. 71.

5.                  http://ww1.microchip.com/downloads/en/DeviceDoc/39564c.pdf

 

 





Ответы на вопросы [_Задать вопроос_]

Читайте также

 
Рогальський Ф.Б., Корніловська Н.В., Рогальський О.Ф., Лур'є І.А. Високочутливий активний LRC-фільтр нижніх частот з малим вхідним опором.

Головащенко Н.В. Математичні характеристики шумоподібно кодованих сиг-налів.

Крючковський В.В. Прийняття рішень при бюджетному інвестустуванні на основі моделі аналізу вигід і витрат

Таблицы общих определителей "I(E)" (Место)

Головащенко Н.В., Боярчук В.П. Аппаратурный состав для улучшения свойств трактов приёма – передачи информации в системах промышленной автоматики.

Водічев В.А. Аналого-цифровий регулятор режиму металообробки для верстатів з числовим програмним керуванням.

Тверезовський В.С., Бараненко Р.В. Принцип побудови елементів вимірювальних систем, представлених цифровими програмно керованими давачами.

Воропаєва В.Я., Криворучко Д.В. Математичне моделювання процесів дис-танційного навчання

Бідюк П.І., Баклан І.В., Литвиненко В.І. Моделювання і прогнозування гетеро-скедастичних процесів.

Рогальский Ф.Б., Корниловская Н.В., Боярчук В.П., Ротонос И.В. Универсаль-ный LRC-фильтр в преселекторах приёмо-передающих трактов систем промышленной автоматики

Пашковский А.А., Далечин А.Ю. Система регистрации спектров фотолюминес-ценции

Фаніна Л.О. Аналіз тенденцій побудови систем мовного інтерфейсу.

Пилипенко Н.В., Цивильский Ф.Н., Дощенко Г.Г., Бараненко Р.В., Граб М.В., Глухова В.И., Натарова Н.Г. Комплексное решение задачи получения четких границ распределенных температурных полей исследуемых объектов

Бараненко Р.В Лінеаризація шкали і збільшення діапазону вимірювання ємностей резонансних вимірювачів

Информационно-измерительные системы

Ковальов О.І. Вимірювання у процесно-орієнтованих стандартах

Полякова М.В., Ищенко А.В., Худайбердин Э.И. Порогово-пространственная сегментация цветных текстурированных изображений на основе метода JSEG

Дзюбаненко А. В. Организация компьютерных систем для анализа изображений

Гордеев Б.Н., Зивенко А.В., Наконечный А.Г. Формирование зондирующих импульсов для полиметрических измерительных систем

Богданов А.В., Бень А.П., Хойна С.И. Релаксация обратного тока диодов Шоттки после их магнитно-импульсной обработки (МИО)

Тверезовский В.С., Бараненко Р.В. Проектирование измерителя добротности варикапов

Тверезовский В.С., Бараненко Р.В. Оптимизированная модель измерителя доб-ротности варикапов

Руднєва М.С., Кочеткова О.В., Задорожній Р.О. Принципи побудови оптимальної структури інформаційно-вимірювальної системи геометричних розмірів об’єктів в діапазоні від 1 нм до 1000 нм

Биленко М.С., Рожков С.А., Единович М.Б. Идентификация деформаций пе-риодических структур с использованием систем технического зрения

Рашкевич Ю.М., Ковальчук А.М., Пелешко Д.Д. Афінні перетворення в модифікаціях алгоритму RSA шифрування зображень

Дидык А.А., Фефелов А.А, Литвиненко В.И., Шкурдода С.В., Синяков Ф. В. Классификация масс-спектров с помощью кооперативного иммунного алгоритма

Клименко А.K. Обратная модель для решения задач в системах с многосвязными динамическими объектами

Завгородній А.Б. Порівняльне дослідження твердотільних і рідиннофазних об'єктів методом газорозрядної візуалізації

Голощапов С.С., Петровский А.В., Рожко Ж.А., Боярчук А.И. Измерение доб-ротности колебательного контура на основе метода биения частот

Кириллов О.Л., Якимчук Г.С. Диагностирование критерия безопасности при заполнении замкнутых объемов СПЖ косвенным методом

Долина В.Г. Проблеми підвищення точності рефрактометра на основі прозорих порожнистих циліндрів.

Самков О.В., Захарченко Ю.А. Застосування алгоритму клонального відбору для побудови планів модернізації авіаційної техніки

Попов Д.В. Метод формування регламентів технічного обслуговування повітряних суден

Казак В.М., Чорний Г.П., Чорний Т.Г. Оцінювання готовності технічних об’єктів з урахуванням достовірності їх контролю

Тверезовский В.С., Бараненко Р.В. Технические аспекты проектирования цифрового измерителя добротности варикапов

Тверезовский В.С., Бараненко Р.В. Технические аспекты проектирования устройства для разбраковки варикапов по емкостным параметрaм и добротности

Сосюк А.В. Інтелектуальний автоматизований контроль знань в системах дистанційного навчання

Соколов А.Є. Деякі аспекти систезу комп’ютеризованої адаптивної системи навчання

Полякова М.В., Волкова Н.П., Іванова О.В. Сегментація зображень стохастичних текстур амплітудно-детекторним методом у просторі вейвлет-перетворення

Луцкий М.Г., Пономаренко А.В., Филоненко С.Ф. Обработка сигналов акустической эмиссии при определении положения сквозных дефектов

Литвиненко В.И., Дидык А.А., Захарченко Ю.А. Компьютерная система для решения задач классификации на основе модифицированных иммунных алгоритмов

Лубяный В.З., Голощапов С.С. Прямоотсчетные измерители расхождений емкостей

Беляев А.В. Построение навигации для иерархических структур в WEB-системах и системах управления WEB-сайтом

Терновая Т.И., Сумская О.П., Слободянюк И.И., Булка Т.И. Контроль качества тканей специального назначения с помощью автоматических систем.

Шеховцов А.В. Інформаційний аспект: розпізнавання образів індивідуума.

Полякова М.В. Определение границ сегмента упорядоченной текстуры на изображении с однородным фоном с помощью многоканального обнаружения пачки импульсов.

Литвиненко В.И. Прогнозирования нестационарных временных рядов с помощью синтезируемых нечетких нейронных сетей

Ковриго Ю.М., Мисак В.Ф., Мовчан А.П., Любицький С.В. Автоматизована система діагностики генераторів електростанцій

Забытовская О.И. Построение функции полезности по экспериментальным данным.

Шиманські З. Апаратні засоби сегментації мовного сигналу

Хобин В.А., Титлова О.А. К вопросу измерения парожидкостного фронта в дефлегматоре абсорбционно-диффузионной холодильной машины (АДХМ)

Фефелов А. А. Использование байесовских сетей для решения задачи поиска места и типа отказа сложной технической системы

Слань Ю. М., Трегуб В. Г. Оперативна нейромережна ідентифікація складних об’єктів керування

Ролик А.И. Модель управления перераспределением ресурсов информационно-телекоммуникационной системы при изменении значимости бизнес-процессов

Кириллов О.Л., Якимчук Г.С., Якимчук С.Г. Изучение электрического поля с помощью датчика измерителя электростатического потенциала на модели замкнутого металлического объема

Грицик В.В. Застосування штучних нейронних мереж при проектуванні комп’ютерного зору.

Гасанов А.С. Информационные технологии построения систем прогнозирования отказов

Шеховцов А.В., Везумский А.К., Середа Е.С. Алгоритм сжатия информации без потерь: модифицированный алгоритм LZ77

Ходаков В.Е., Жарикова М.В., Ляшенко Е.Н. Методы и алгоритмы визуализации пространственных данных на примере моделирования распространения лесных пожаров.

Полякова М.В., Крылов В.Н. Обобщённые масштабные функции с компактным носителем в задаче сегментации изображений упорядоченных текстур. – C. 75 – 84.

Полторак В.П., Дорогой Я.Ю. Система распознавания образов на базе нечеткого нейронного классификатора.

Литвиненко В.И. Синтез радиально-базисных сетей для решения задачи дистанционного определения концентрации хлорофилла.

Бражник Д.А. Управление совмещением изображения объекта в сцене и эталонного изображения.

Бабак В.П., Пономаренко А.В. Локализация места положения сквозных дефектов по сигналам акустической эмиссии.

Мороз В. В. R-D проблема и эффективность систем сжатия изображений.

Крылов В.Н., Полякова М.В., Волкова Н.П. Контурная сегментация в пространстве гиперболического вейвлет-преобразования с использованием математической морфологии.

Квасников В.П., Баранов А.Г. Анализ влияния дестабилизирующих факторов на работу биканальной координатно-измерительной машины.

Казак В.М., Гальченко С.М., Завгородній С.О. Аналіз можливості застосування імовірнісних методів розпізнавання для виявлення пошкоджень зовнішнього обводу літака.

Тищенко И.А., Лубяный В.З. Управление коммутационными процессами в интегрированных сетях связи.

Корниенко-Мифтахова И.К.,Филоненко С.Ф. Информационно-измерительная система для анализа характеристик динамического поведения конструкций.

Тверезовский В.С., Бараненко Р.В. Модель измерителя емкости с линейной шкалой измерений.

Полякова М.В., Крылов В.Н. Мультифрактальный метод автоматизированного распознавания помех на изображении.

Рожков С.О., Федотова О.М. Алгоритм розпізнавання дефектів тканин для автоматичної системи контролю якості.

Бражник Д.А. Использование проективного преобразования для автоматизации обнаружения объектов.

Ходаков В.Є., Шеховцов А.В., Бараненко Р.В. Математичні аспекти створення автоматизованої системи „Реєстр виборців України”